Пір’я з копроліту пояснює виживання частини птахів
У північно-східній Монтані 2016 року під час польових робіт знайшли скам’янілість із пір’ям, дрібними лусочками та кістками кінцівок птаха. Сканування показало, що рештки лежали в копроліті динозавра.
Птахи — єдина група динозаврів, яка дожила до наших днів. Найдавнішим відомим птахом вважається археоптерикс, що жив 150 мільйонів років тому. Пернаті еволюціонували й співіснували з іншими динозаврами майже 100 мільйонів років.
Після падіння метеорита Чікшулуба 66 мільйонів років тому майже всі динозаври, зокрема практично всі птахи, вимерли. Вціліла одна група — віялохвостих птахів (Neornithes). Усі сучасні пернаті — їхні нащадки. Чому вижила саме ця невелика група, довго залишалося незрозумілим.
Що збереглося в копроліті
У зразку виявили кістки гесперорнісоподібних — вимерлих водоплавних птахів, що не літають. Оскільки кістки й пір’я лежали разом, логічно припустити, що пір’я належало саме цій птиці. Одне об’ємне контурне перо збереглося добре, тож його вдалося ретельно вивчити.
Дослідники припускають, що така будова оперення могла впливати на здатність зберігати тепло, переживати різкі зміни температури й пристосовуватися до нового середовища після катастрофи. Раніше палеонтологи називали інші причини: маленькі розміри, можливість сховатися в норах чи дуплах, а також харчування насінням і дрібними комахами.
